ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Чинні від 2008-01-01

Ці Норми розповсюджуються на будівельні об'єкти на різних етапах їх життєвого циклу.

Норми встановлюють порядок та умови виконання науково-технічного супроводу будівельних об'єктів незалежно від форм їх власності, відомчої належності та призначення.

Будівельні об'єкти, що є власністю інших держав, їх юридичних та фізичних осіб, спільних підприємств і міжнародних організацій підлягають науково-технічному супроводу в порядку, що визначений цими Нормами, якщо інший порядок не визначений відповідною міжнародною угодою.

Терміни та визначення понять, що використовуються у цих Нормах, наведені у додатку А, а перелік нормативних документів – у додатку Б.

1 Загальні положення

1.1   Метою науково-технічного супроводу (далі – супроводу) є вирішення проблем, які не обумовлені нормативними документами та можуть виникнути на різних етапах життєвого циклу будівельного об'єкта (далі – об'єкта).

1.2   Головним завданням супроводу є забезпечення вирішення містобудівних, архітектурних, конструктивно-технічних та будівельно-технологічних проблем з мінімальним ризиком помилок в умовах, що не регламентовані чинними нормами і стандартами, та за відсутності достатнього досвіду або прямих аналогів у вітчизняній та світовій практиці.

1.3   Основними видами робіт з супроводу є обстеження, науково-дослідні роботи, спостереження за технічним станом об'єкта, прогноз, пошукові, проектні розробки технічних та будівельно-технологічних рішень, визначення характеристик будівельних матеріалів, перевірка відповідності вимогам будівельних норм та технічної документації окремих конструкцій та прийнятих конструктивних рішень, інженерні вишукування, аналіз технічних рішень щодо відповідності встановленим вимогам тощо.

1.4   Виконувати супровід можуть безпосередньо проектувальники об'єкта або базові організації з науково-технічної діяльності центрального органу виконавчої влади у сферах будівництва, промисловості будівельних матеріалів, архітектури і містобудування, які мають ліцензію на виконання певного виду робіт відповідно до завдань супроводу. Відповідальність виконавців і замовників супроводу визначається чинним законодавством України.

1.5  Джерелами фінансування робіт з супроводу є:

-      державні і комунальні кошти;

-      кошти екологічних та інших фондів;

-      кошти підприємств, установ та організацій або інших замовників та інвесторів;

-      кредити банків;

-      інші джерела фінансування.

2 Науково-технічний супровід у будівництві

2.1    Супроводом у будівництві є науково-технічна діяльність однієї або декількох організацій, пов'язана з виконанням певного комплексу робіт на різних етапах життєвого циклу будівельних об'єктів, в тому числі будівель чи споруд, що є об'єктами культурної спадщини, потенційно небезпечних, унікальних, складних за конструктивними рішеннями та/або інженерно-геологічними умовами.

2.2    Перелік будівель та споруд, що підлягають обов'язковому супроводу, наведено у додатку В.

Необхідність проведення супроводу на етапі будівництва підтверджують у проекті на відповідну будівлю або споруду. Витрати з супроводу відшкодовуються замовником робіт на підставі кошторису, складеного в установленому порядку. Кошти на покриття зазначених витрат при відповідному обґрунтуванні враховуються у главі 9 зведеного кошторисного розрахунку будівництва.

2.3    Науково-технічний супровід об'єктів, що не підлягають обов'язковому супроводу, може здійснюватись за ініціативою відповідного органу державного нагляду, на замовлення власника будівлі чи споруди, страхової компанії у разі страхування майна, генерального проектувальника та будівельної організації.

2.4    Науково-технічна діяльність з супроводу передбачає надання інформаційної допомоги, виконання перевірних та дублюючих розрахунків, розроблення та апробацію конструктивних та/або технологічних рішень, обстеження, моніторинг та діагностику об'єкта, контроль якості матеріалів, виробів та конструкцій, розроблення рекомендацій щодо усунення негативних процесів, що мають місце або можуть мати у майбутньому.

3 Зміст робіт науково-технічного супроводу на етапах життєвого циклу об'єкта

3.1 Науково-технічний супровід на етапі проектування об'єкта.

3.1.1 На етапі проектування об'єкта супровід передбачає такі основні види робіт:

-       аналіз світового досвіду проектування подібних об'єктів та вибір конструктивних і технологічних рішень;

-       оптимізацію конструктивних схем об'єкта або його елементів (геометрія, конструктивні рішення, матеріали, що застосовуються, тощо);

-    варіантне пророблення об'єкта та порівняльний аналіз розроблених варіантів;

-       уточнення властивостей ґрунтової основи об'єкта та кліматичних умов на території забудови;

-       проведення дублюючих розрахунків основ, фундаментів, конструкцій, інженерного устаткування;

-       апробацію прийнятих конструктивних та технологічних рішень, в тому числі технологій моніторингу;

-       розроблення експлуатаційної документації об'єкта;

-       оцінка впливу нового будівництва на оточуючі будівлі і споруди та населення, що проживає у межах території забудови;

-       розроблення проектів експлуатації та технологій моніторингу, що застосовуються на етапах експлуатації та зняття об'єкта з експлуатації;

-       розроблення проектів інтегрованих автоматизованих систем моніторингу і управління об'єкта (далі – АСМУ);

-       розроблення проектів ліквідації об'єкта тощо.

3.1.1.1 Аналіз світового досвіду щодо застосованих конструктивних рішень під час проектування аналогічних або подібних об'єктів здійснюють на підставі патентних досліджень, що мають бути виконані відповідно до вимог ДСТУ 3575, вивчення науково-технічної літератури, нормативних документів, в тому числі кодів і норм інших країн, та інших матеріалів.

3.1.1.2   Оптимізація конструктивних схем об'єкта має виконуватися на підставі методів математичного або фізичного моделювання з метою виявлення можливих варіантів їх технічного рішення, порівняння розроблених варіантів та обґрунтування оптимального варіанта об'єкта або його елементів.

3.1.1.3   Уточнення властивостей ґрунтової основи та кліматичних умов слід виконувати з метою перевірки фізико-механічних характеристик ґрунтів основи, гідрогеологічних умов майданчика забудови, можливого розташування підземних комунікацій або підземних виробок в межах території забудови, на якій планується будівництво, оцінювання сейсмічності майданчика залежно від категорії ґрунту за сейсмічними властивостями, а також з метою оцінки впливу підземних споруд будівлі, що проектується, на гідрогеологічну ситуацію на прилеглій території.