ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ

                       Будiвельнi матерiали

                ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПАСIВ РОДОВИЩ

                          ПIСКУ ТА ГРАВIЮ

                          ДБН В.2.7-31-95

                         Видання офiцiйне

                   Держкоммiстобудування України

                             Київ 1997

                                              ДБН В.2.7-31-95

РОЗРОБЛЕНI        Державною комiсiєю України по запасах

                  корисних копалин (ДКЗ України)

ВНЕСЕНI           Управлiнням будiвельної iндустрiї, механiзацiї

                  i промисловостi будiвельних матерiалiв

                  Держкоммiстобудування України

ЗАТВЕРДЖЕНI       Наказом Державного комiтету України у справах

                  мiстобудування i архiтектури

                  вiд 14.09.95 р.   188 i введенi в дiю 01.01.96 р.

                                              ДБН В.2.7-31-95

                 ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ

-------------------------------------------------------------------

   Будiвельнi матерiали                       ДБН В.2.7-31-95

   Порядок визначення запасів родовищ         Вводяться вперше

   піску та гравію

-------------------------------------------------------------------

     1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

     Данi норми установлюють порядок визначення запасiв родовищ пi-

ску та гравiю, застосування "Классификации запасов месторождений  и

природних ресурсов твердих полезных ископаемых" до родовищ  пiску

та гравiю. Обов'язковi вимоги нормативного  документа  викладенi  в

роздiлах, пунктах i пiдпунктах:3.6.1-3.6.3; 4.3.1.2-4.3.1.5; 4.3.2;

4.3.3.2; 4.3.4.2; 4.3.5; 4.3.6.2; 4.3.7.2; 4.3.7.3; 4.4.1-4.4.3;

4.5.2; 4.5.4; 4.6.3;  4.7.3;  4.8;  4.11;  5.1;  5.3;  6.1.1-6.1.4;

6.1.6; 6.2.1-6.2.3; 6.3.1-6.3.9; 6.3.12-6.3.15; 6.4-6.6; 7; 8.

Рекомендованi вимоги - в рештi роздiлiв, пунктiв i пiдпунктiв.

     Норми повиннi виконуватись i враховуватись усiма органiзацiями

i пiдприємствами, незалежно вiд форм власностi i вiдомчої пiдпоряд-

кованостi,  при  геологiчному  розвiдуваннi,  оцiнюваннi  якостi  i

експлуатацiї родовищ пiску та гравiю, проектуванню  пiдприємств  по

видобуванню i переробленню мiнеральної сировини.

     2 ТЕРМIНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

     Цей нормативний документ вмiщує такi основнi термiни:

2.1 Природний пiсок       -  сипка дрiбноуламкова гiрська порода,

                             що являє собою сумiш обкатаних рiз-

                             ною мiрою зерен розмiром вiд 0,05 мм

                             до 5,0 мм.

2.2 Гравiй                - сипка порода з зерен розмiром вiд

                            5,0 мм до 70,0 мм, обкатаних рiзною

                            мiрою. Добре обкатаний гравiй зветься

                            галькою.

2.3 Гравелистий пiсок     - порода з вмiстом уламкiв, якi перевищу-

                            ють за розмiром пiщанi частки вiд 10

                            до 15%.

2.4 Пiщано-гравiйна сумiш - порода з вмiстом гравiйної частини вiд

                            15 до 30%.

2.5 Гравiйно-пiщана сумiш - порода з вмiстом гравiйної частини

                            бiльше 30%.

2.6 Валуни                - обкатанi уламки гiрської породи розмi-

                            ром бiльше 70мм.

     З КЛАСИФIКАЦIЯ ПIСКIВ I РОДОВИЩ ПIСКIВ ТА ГРАВIЮ

     3.1 В залежностi вiд речовинного складу розрiзняють пiски  мо-

номiнеральнi, олiгомiктовi та полiмiктовi.

3.1.1 Мономiнеральнi пiски - пiски, уламковий матерiал яких склада-

                             ється переважно iз зерен одного

                             мiнералу.

                               - 2 -

                                              ДБН В.2.7-31-95

3.1.2 Олiгомiктовi пiски   - пiски, що складаються iз зерен двох-

                             трьох мiнералiв з переважним вмiстом

                             одного iз них.

3.1.3 Полiмiктовi пiски    - пiски, що складаються iз уламкiв гiр-

                             ських порiд i мiнералiв рiзного

                             складу.

     3.2 Основнi мiнерали, що утворюють  пiски,  -  кварц,  польовi

шпати, кальцит та iншi. Найбiльш поширенi складовi домiшки - слюди,

карбонати, гiпс, iльменiт, циркон, монацит; рiдше - iншi мiнерали.

     3.3 Валуни та гравiй переважно складаються iз  уламкiв  мiцних

гiрських порiд - гранiту, гнейсу, дiабазу, кварциту i твердих мiне-

ралiв - кварцу та iнших; досить часто, особливо  у  складi  крупних

фракцiй, присутнi уламки слабких порiд - сланцiв, вапнякiв, доломi-

тiв, пiсковикiв.

     3.4 В залежностi вiд форми зерен пiсок, гравiй i валуни розпо-

дiляються на округлi, кулястi, округлокулястi i кулястi (лускатi чи

подовженi). За характером поверхнi - на частки з  рiвною,  нерiвною

та шорсткуватою поверхнями.

     3.5 В залежностi вiд генезису родовища пiскiв розрiзняють алю-

вiальнi (рiчковi), морськi, льодовиковi та еоловi; гравiю - алювiа-

льнi. Елювiальнi,  делювiальнi,  пролювiальнi  та  озернi  пiски  в

Українi промислового значення не мають. Дрiбнi поклади  цих  пiскiв

можуть розроблятись лише тимчасовими кар'єрами для обмежених цiлей.

Валуни iнколи зустрiчаються в морських вiдкладеннях та  алювiальних

вiдкладеннях гiрських рiчок.

     3.5.1 Алювiальнi родовища мають найбiльше  поширення.  Поклади

переважно видовженi, зерновий їх склад для рiвнинних рiчок вiдносно

постiйний, пiщаний, для Прикарпатського регiону -  пiщаногравiйний,

рiзнорiдний за спiввiдношенням фракцiй.

     Серед алювiальних родовищ розрiзняють заплавнi (русловi) i тi,

що належать до бiльш високих терас. Заплавнi характеризуються прак-

тично повною обводненiстю i необхiднiстю  застосування  спецiальних

технiчних засобiв видобутку.

     Оцiнка запасiв заплавних пiщаних i гравiйних  родовищ  повинна

вмiщувати iнженерно-геологiчнi розрахунки стiйкостi рухливих  (тих,

що формуються) пiщано-гравiйних мас за  контуром  запасiв  з  метою

прогнозування впливу видобутку на iнженернi споруди i  комунiкацiї,

що розташованi в долинi найближчого району родовища.

     3.5.2 Морськi пiщанi родовища розподiляються на сучаснi i  до-

четвертиннi. Поклади звичайно вiдрiзняються хорошим сортуванням ма-

терiалу, обкатанiстю зерен, вiдносно стабiльним зерновим складом.

     3.5.3  Льодовиковi  родовища  в  Українi  (переважно   пiщанi)

пов'язанi з озами, рiдше з камами, зандровими рiвнинами (полями) та

прохiдними долинами.

     3.5.3.1 Ози розвинутi на пiвнiчному Полiссi,  мають  подовжену

валоподiбну форму (до 1-2 км) завширшки 100-150 м, складенi перева-

жно дрiбно-, середньозернистими хорошого сортування пiсками, нерiд-

ко з домiшкою гальки кристалiчних порiд.

                               - 3 -

                                              ДБН В.2.7-31-95