ГОСТ 23250-78 Материалы строительные. Метод определения удельной теплоемкости
ГОСТ 23250-78 Материалы строительные. Метод определения удельной теплоемкости
УДК 691:536.631:006.354 Группа Ж19
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ СОЮЗА ССР
Метод определения удельной теплоемкости
Building materials. Method of
specific heat determination
Постановлением Государственного комитета СССР по делам строительства от 14 июля 1978 г. № 130 срок введения установлен
РАЗРАБОТАН Государственным комитетом СССР по делам строительства
ИСПОЛНИТЕЛИ
И. Н. Бутовский, канд. техн. наук (руководитель темы); О. А. Веретельникова
ВНЕСЕН Государственным комитетом СССР по делам строительства
УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ Постановлением Государственного комитета СССР по делам строительства от 14 июля 1978 г. № 130
Несоблюдение стандарта преследуется по закону
Настоящий стандарт распространяется на строительные материалы и устанавливает метод определения их удельной теплоемкости в диапазоне температур от плюс 20 до 100°С.
1. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ
1.1. Удельная теплоемкость — количество теплоты, поглощаемое единицей массы материала при нагревании на 1°С, выражается в ккал/(кг ?°С) или Дж/(кг?К).
1.2. Метод определения удельной теплоемкости основан на измерении количества теплоты, отданной калориметру образцом известной массы, нагретым до заданной температуры.
1.3. Удельную теплоемкость в выбранном температурном интервале калориметрического опыта вычисляют из уравнения теплового баланса.
1.4. Для учета теплоты, поглощаемой во время опыта самим калориметром, а также тепловых потерь в уравнение теплового баланса вводится значение водяного эквивалента калориметра.
1.5. Водяной эквивалент калориметра — это количество дистиллированной воды в граммах, которое при изменении температуры на 1°С поглощает такое же количество теплоты, что и калориметр.
1.6. Водяной эквивалент калориметра определяется предварительно экспериментальным путем с помощью медного эталона с известным значением теплоемкости.
1.7. Определение удельной теплоемкости производят в лабораторных условиях при температуре воздуха в помещении 20 ± 2°С.
2. АППАРАТУРА
2.1. Установка для определения удельной теплоемкости, конструктивная схема которой приведена на черт. 1, включает:
электронагреватель для нагрева до заданной температуры капсулы с образцом или эталона. Электронагреватель представляет собой металлическую трубку длиной 250 мм, диаметром 37?45 мм, на которую по слою асбеста толщиной 3?5 мм укладывают 70 витков нихромовой проволоки диаметром 0,7 мм, затем слой асбеста толщиной 15—20 мм и дюралевую фольгу-кожух. Электронагреватель имеет две теплоизоляционные крышки: верхнюю с прорезью для нити подвеса капсулы и термопары и нижнюю с прорезью для нити подвеса капсулы. Электронагреватель должен перемещаться по вертикали по штативу магнитной мешалки и вокруг штатива;
калориметр, представляющий сосуд Дьюара емкостью 500?1000 мл, помещенный в опорный водонепроницаемый цилиндрический кожух без дна с теплоизоляционной крышкой, имеющей прорезь для нити подвеса капсулы и паз для установки термометра Бекмана. В калориметр с дистиллированной водой во время опыта опускается для остывания нагретая капсула с образцом или эталон;
метастатический термометр Бекмана со шкалой 5°С с ценой делений шкалы 0,01 °С для измерения температуры калориметра и холодных спаев термопары с точностью до 0,01 °С;
водонепроницаемую цилиндрическую капсулу для образца испытываемого материала (см. черт. 2). Капсула представляет собой медный или латунный стакан емкостью 25?27 см3 с навинчивающейся крышкой. В центре крышки припаяна гильза для термопары. Между фланцами крышки и стакана должна быть прокладка из паранита, обеспечивающая водонепроницаемость капсулы. Скобу для подвески капсулы припаивают так, чтобы подвешенная капсула находилась в горизонтальном положении;
эталон для определения водяного эквивалента калориметра. Эталон размерами 50C25C5 мм изготавливают из меди по ГОСТ 859?78 со сквозным отверстием диаметром 2 мм для нити подвеса и гнездом диаметром 3 мм и глубиной 25 мм для термопары;
проградуированную хромель-копелевую термопару из проволоки диаметром 0,2?0,3 мм по ГОСТ 1790?77 для измерения температуры капсулы с образцом или эталона в электронагревателе;
измеритель термо-э.д.с. термопары капсулы ? электронный цифровой вольтметр по ГОСТ 22261?76, обеспечивающий измерение температуры нагретой капсулы с образцом или эталона с точностью до 0,15°С;
термос бытовой емкостью 1 л для термостатирования холодных спаев термопары;
автотрансформатор или стабилизированный источник постоянного напряжения для питания электронагревателя переменным или постоянным током;
секундомер типа С-1—2а по ГОСТ 5072—72 для отсчета времени опыта с точностью до 1 с.
КОНСТРУКТИВНАЯ СХЕМА УСТАНОВКИ ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ УДЕЛЬНОЙ ТЕПЛОЕМКОСТИ
Период нагрева капсулы с образцом Момент сброса капсулы с образцом

1 — калориметр; 2 — электронагреватель; 3 — капсула с образцом; 4 — магнитная мешалка; 5 — стержень магнитной мешалки; 6 — штатив магнитной мешалки; 7 — термометр Бекмана; 8 ? термопара; 9 — термос с холодными спаями термопары; 10 — крышка (верхняя) электронагревателя; 11 — крышка (нижняя) электронагревателя; 12 — крышка калориметра;
13 — крышка термоса.
Черт. 1
Последние нормативы
- ГОСТ 24698-81. Двери деревянные наружные для жилых и общественных зданий.
- СНиП 2.06.08-87 Бетонные и железобетонные конструкции гидротехнических сооружений
- ДСТУ 1.4-93 Державна система стандартизації України. Стандарт підприємства. Основні положення.
- ДСТУ Б В.2.7-5-93. Кахлі пічні. Технічні умови
- ДСТУ Б В.2.7-4-93. В"яжуче гіпсове із фосфогіпсу. Технічні умови.
- ДСТУ Б В.2.7-3-93. Камінь гіпсовий штучний із фосфогіпсу. Технічні умови.
- ДСТУ Б В.2.7-2-93. Фосфогіпс кондиційний для виробництва гіпсового в"яжучого та штучного гіпсового каменя. Технічні умови.
- ДСТУ Б А.2.4-6-95 (ГОСТ 21.508-93) Правила виконання робочої документації генеральних планів підприємств, споруд та житлово-цивільних об"єктів
- ДСТУ Б А.2.4-3-95 (ГОСТ 21.408-93). СПДС. Правила виконання робочої документації автоматизації технологічних процесів
- ДСТУ Б А.2.4-8-95 (ГОСТ 21.205-93) Умовні позначення елементів санітарно-технічних систем
- ДСТУ Б А.2.4-2-95 (ГОСТ 21.204-93) Умовні графічні позначення і зображення елементів генеральних планів та споруд транспорту
- ДСТУ Б А.2.4-1-95 Умовні позначення трубопроводів
- ДСТУ Б А.2.4-5-95 (ГОСТ 21.001-93) Загальні положення.
- ДСТУ Б В.2.5-8-96 (ГОСТ 15167-93). Інженерне обладнання будинків і споруд. Вироби санітарні керамічні
- ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94). Матеріали будівельні. Методи випробувань на горючість.
- ДСТУ Б В.2.7-13-95 (ГОСТ 26302-93). Скло. Методи визначення коефіцієнтів направленого пропускання і відбиття світла.
- ДСТУ Б В.2.7-10-95. Арматура стержньова для залізобетонних конструкцій. Вихрострумний метод контролю характеристик міцності
- ДСТУ Б А.1.1-11-94. ССНБ. Показники якості і методи оцінки рівня якості продукції. Терміни та визначення
- ДСТУ Б В.2.7-7-94. Вироби бетонні стінові дрібноштучні. Технічні умови
- ДСТУ Б В.2.7-6-94. Черепиця бетонна. Технічні умови.
- ДСТУ Б В.2.5-1-95. Інженерне обладнання будинків і споруд. Прилади санітарно-технічні сталеві емальовані. Технічні умови
- ДСТУ Б В.2.7-8-94. Плити пінополістирольні. Технічні умови
- ДСТУ Б В.2.7-9-94. Сировина глиниста органо-мінеральна з відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення для керамічних виробів. Технічні умови
- ДСТУ Б А.1.1-25-94. Грунти. Терміни та визначення.
- ДСТУ Б А.1.1-5-94. Загальні фізико-технічні характеристики та експлуатаційні властивості будівельних матеріалів. Терміни та визначення
- ДСТУ Б А.1.1-13-94. Матеріали дрібноштучні стінові. Терміни та визначення
- ДСТУ Б А.1.1-16-94. Черепиця керамічна та бетонна. Терміни та визначення
- ДСТУ Б А.1.1-12-94. Вироби будівельного призначення з мінерального волокна. Терміни та визначення
- ДСТУ Б А.1.1-9-94. Метод електронної мікроскопії матеріалів
- ДСТУ Б А.1.1-20-94. Крейда природна, мука вапнякова і доломітова. Терміни та визначення. Терміни та визначення
- ДСТУ Б А.1.1-8-94. Метод рентгеноструктурного аналізу матеріалів. Апаратурне оформлення.
- ДСТУ Б А.1.1-18-94. Лінолеум. Терміни та визначення
- ДСТУ Б А.1.1-17-94. Вироби керамічні кислототривкі, каналізаційні та дренажні. Терміни та визначення
- ДСТУ Б А.1.1-10-94. Метод мікроскопічного кількісного аналізу структури матеріалів. Терміни та визначення
- ДСТУ Б А.1.1-15-94. Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні. Терміни та визначення
- ДСТУ Б А.1.1-7-94. Метод термічного аналізу матеріалів
- ДСТУ Б А.1.1-23-94. Засоби пакетування та контейнери для будівельних матеріалів і виробів. Терміни та визначення
- ДСТУ Б А.1.1-6-94. Теплофізичні випробування матеріалів
- ДСТУ Б А.1.1-19-94. Перліт. Матеріали та вироби перлітові. Терміни та визначення
- ДСТУ Б А.1.1-14-94. Вироби керамічні личкувальні. Терміни та визначення
- ДСТУ Б В.2.7-11-94. Добавки для виробництва штучних пористих заповнювачів. Класифікація.
- ДСТУ Б В.2.7-12-94. Сировина для виробництва пористих заповнювачів. Класифікація
- ДСТУ Б А.1.1-28-94. Вироби полімерні погонажні профільні та оздоблювальні стінові (рулонні і листові). Терміни та визначення
- ДСТУ Б А.1.1-55-94. Природні піски для виробництва будівельних матеріалів. Терміни та визначення
- ДСТУ Б А.1.1-27-94. Матеріали будівельні. Дефекти. Терміни та визначення.
- ДСТУ Б В.2.7-14-94. Сировина глиниста для виробництва керамзитового гравію та піску. Технічні умови
- ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94). Конструкції будинків і споруд. Вироби будівельні бетонні та залізобетонні збірні. Методи випробувань навантаженням. Правила оцінки міцності, жорсткості та тріщиностійкості
- ДСТУ Б В.2.7-38-95 (ГОСТ 17171-94). Матеріали і вироби теплоізоляційні. Методи випробувань
- ДСТУ Б В.2.7-58-97 (ГОСТ 30246-94). Прокат тонколистовий рулонний із захисно-декоративним лакофарбовим покриттям для будівельних конструкцій. Технічні умови
- ДСТУ Б В.2.6-8-95 (ГОСТ 30245-94). Конструкції будинків і споруд. Профілі сталеві гнуті замкнуті зварні квадратні і прямокутні для будівельних конструкцій